Великий тлумачний словник сучасної мови

понікчемніти

понікче́мніти

-ію, -ієш.

Док. до нікчемніти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. понікчемніти — понікче́мніти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. понікчемніти — ПОНІКЧЕ́МНІТИ, ію, ієш. Док. до нікче́мніти. – Ти не дивись, що я тепер така стала, – постаріла, понікчемніла; а замолоду була красива, швидка, весела... і на язик гостра (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
  3. понікчемніти — ПОНІКЧЕ́МНІТИ, ію, ієш. Док. до нікче́мніти. — Ти не дивись, що я тепер така стала, — постаріла, понікчемніла; а замолоду була красива, швидка, весела… і на язик гостра (Мирний, III, 1954, 162).  Словник української мови в 11 томах