Великий тлумачний словник сучасної мови

пообвиваний

пообви́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до пообвивати.

|| пообвивано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пообвиваний — пообви́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. пообвиваний — ПООБВИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пообвива́ти. Руки її пообвивані шматами, на фартусі червоні краплі крові, в голові горить, у вухах шумить (Н. Кобринська); Голова [о. Нестора] була пообвивана рушниками (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  3. пообвиваний — ПООБВИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пообвива́ти. Руки її пообвивані шматами, на фартусі червоні краплі крові, в голові горить, у вухах шумить (Кобр., Вибр., 1954, 169); Голова [о. Нестора] була пообвивана рушниками (Фр., VII, 1951, 171).  Словник української мови в 11 томах