пообвиваний
ПООБВИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пообвива́ти.
Руки її пообвивані шматами, на фартусі червоні краплі крові, в голові горить, у вухах шумить (Кобр., Вибр., 1954, 169);
Голова [о. Нестора] була пообвивана рушниками (Фр., VII, 1951, 171).
Словник української мови (СУМ-11)