Великий тлумачний словник сучасної мови

пообрізуваний

пообрі́зуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до пообрізувати.

|| пообрізувано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пообрізуваний — пообрі́зуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. пообрізуваний — ПООБРІ́ЗУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пообрі́зувати. Соняшники давно пообрізувані. Стирчить саме руде бадилля (З. Тулуб); Всі міжряддя двічі розпушені, пасинки – пообрізувані (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. пообрізуваний — ПООБРІ́ЗУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пообрі́зувати. Соняшники давно пообрізувані. Стирчить саме руде бадилля (Тулуб, Людолови, І, 1957, 327); Всі міжряддя двічі розпушені, пасинки — пообрізувані (Рад. Укр., 27.VII 1961, 2).  Словник української мови в 11 томах