пообрізуваний
ПООБРІ́ЗУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пообрі́зувати.
Соняшники давно пообрізувані. Стирчить саме руде бадилля (Тулуб, Людолови, І, 1957, 327);
Всі міжряддя двічі розпушені, пасинки — пообрізувані (Рад. Укр., 27.VII 1961, 2).
Словник української мови (СУМ-11)