1. Словник української мови в 11 томах

пообрізуваний

ПООБРІ́ЗУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пообрі́зувати.

Соняшники давно пообрізувані. Стирчить саме руде бадилля (Тулуб, Людолови, І, 1957, 327);

Всі міжряддя двічі розпушені, пасинки — пообрізувані (Рад. Укр., 27.VII 1961, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пообрізуваний — пообрі́зуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пообрізуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пообрізувати. || пообрізувано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пообрізуваний — ПООБРІ́ЗУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пообрі́зувати. Соняшники давно пообрізувані. Стирчить саме руде бадилля (З. Тулуб); Всі міжряддя двічі розпушені, пасинки – пообрізувані (з газ.). Словник української мови у 20 томах