поотруюваний

поотру́юваний

-а, -е, зазвичай мн.

Дієприкм. пас. мин. ч. до поотруювати.

|| поотруювано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. поотруюваний — поотру́юваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. поотруюваний — Поотру́юваний, -на -не; звич. мн.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)