попадин

попади́н

-а, -е.

Прикм. до попадя; належний попаді.

Значення в інших словниках

1. попадин — попади́н іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. попадин — ПОПАДИ́Н, а, е. Прикм. до попадя́; належний попаді. Прийшла .. попадина дочка і каже: “Хороші твої дочки, Стехо!” (Ганна Барвінок); Кайдашиха пустила невістку до родини, а сама таки не поїхала. Навіть попадині пухові подушки та наливка не заманили її на Западинці (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
3. попадин — Попади́н, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. попадин — ПОПАДИ́Н, а, е. Прикм. до попадя́; належний попаді. Прийшла .. попадина дочка і каже: «Хороші твої дочки, Стехо!» (Барв., Опов.., 1902, 295); Кайдашиха пустила невістку до родини, а сама таки не поїхала. Навіть попадині пухові подушки та наливка не заманили її на Западинці (Н.-Лев., II, 1956, 326).  Словник української мови в 11 томах
5. попадин — Попади́н, -на, -не́ Попадьинъ. Попадина дочка. Г. Барв. 294, 295.  Словник української мови Грінченка