попалити

попали́ти

-палю, -палиш, док., перех.

1》 Знищити вогнем багато чого-небудь, багатьох.

|| перен. Обпоївши горілкою, призвести до тяжкого стану або до смерті багатьох.

2》 Використати з метою опалення або освітлення що-небудь поступово.

3》 Знищити спекою або посухою (посіви, городину і т. ін.).

4》 Пошкодити що-небудь чимсь гарячим або їдким.

|| Викликати опіки на шкірі вогнем, чим-небудь гарячим або їдким, дією вітру, проміння і т. ін.

|| у сполуч. зі сл. смага. Викликати сухість і шершавість губ (про внутрішній жар, спрагу).

5》 Палити якийсь час люльку, цигарку і т. ін.

Значення в інших словниках

1. попалити — попали́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. попалити — ПОПАЛИ́ТИ, палю́, па́лиш, док., що. 1. Знищити вогнем багато чого-небудь, багатьох. – Якщо ми все попалимо, вони зрозуміють, що тебе попередили про трус, і підозра впаде на Карла Івановича, (З.  Словник української мови у 20 томах
3. попалити — попали́ти 1. спіймати (на шахрайстві, брехні тощо)(м) 2. шк. забрати шпаргалку на іспиті (м)||спалити  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. попалити — Лю, -лиш, док. Викрити, розсекретити. І тут нас попалили...  Словник сучасного українського сленгу
5. попалити — I. ПАЛИ́ТИ (знищувати вогнем), СПА́ЛЮВАТИ, ПОПЕЛИ́ТИ, СПОПЕЛЯ́ТИ (перетворювати на попіл). — Док.: спали́ти, попали́ти, спопели́ти. — Тут хати палитимуть, а моє діло сторона? (О. Гончар); — Ви колись з свекрухою спалите хату (І. Нечуй-Левицький); Бомба .. спопелила весь густий сад (В. Кучер).  Словник синонімів української мови
6. попалити — ПОПАЛИ́ТИ, палю́, па́лиш, док., перех. 1. Знищити вогнем багато чого-небудь, багатьох. — Якщо ми все попалимо, вони зрозуміють, що тебе попередили про трус, і підозра впаде на Карла Івановича, (Тулуб, В степу..  Словник української мови в 11 томах
7. попалити — Попалити, -лю́, -лиш гл. Сжечь; обжечь (во множествѣ). Гей роспустили пожар по долині, попалили діти солов'їні. АД. І. 269.  Словник української мови Грінченка