Великий тлумачний словник сучасної мови

попереджати

попереджа́ти

-аю, -аєш і попереджувати, -ую, -уєш, недок., попередити, -джу, -диш, док., перех.

1》 Наперед повідомляти кого-небудь про щось.

|| Сповіщати що-небудь комусь передусім, щонайперше.

|| Вказувати на що-небудь; означати що-небудь.

|| Застерігати кого-небудь від чогось.

|| Наказувати, пропонувати зробити що-небудь.

|| Висловлювати погрозу.

[Суворо] попередити — накласти попередження – один із видів адміністративного, партійного і т. ін. стягнення.

2》 Своєчасними заходами запобігати здійсненню або виникненню чого-небудь, перев. небажаного.

3》 Передувати чому-небудь.

|| кого. Здійснювати що-небудь раніше від когось.

|| кого. Здійснювати рух, яку-небудь дію швидше від когось; випереджати.

|| що. Розвиватися швидше від чого-небудь.

|| З'являтися швидко, блискавично, один поперед одного.

|| Пришвидшувати здійснення чого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. попереджати — попереджати – застерігати Як синоніми ці слова виступають у значенні “наперед повідомляти про щось небезпечне”. Попереджати сполучається із знахідним відмінком іменника та прийменником про: “Якщо ми все попалимо, вони зрозуміють...  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. попереджати — попереджа́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. попереджати — Застерігати, остерігати, перестерігати, с. погрожувати, (загодя) повідомляти; (аварію) запобігати чому; (схід сонця) передувати чому, (задум) випереджати, випереджувати; п-к -АЮЧИЙ, що попереджає, покликаний <�змушений, згодний, здатний, готовий>...  Словник синонімів Караванського
  4. попереджати — див. повідомляти  Словник синонімів Вусика
  5. попереджати — ПОПЕРЕДЖА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОПЕРЕ́ДИТИ, джу, диш, док., кого, що. 1. Наперед повідомляти кого-небудь про щось.  Словник української мови у 20 томах
  6. попереджати — ВИПЕРЕДЖА́ТИ (рухаючись в одному напрямку з ким-, чим-небудь швидше, опинятися попереду), ВИПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ, ОБГО́НИТИ, ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ, ОБМИНА́ТИ, ОПЕРЕДЖА́ТИ рідко, ПОПЕРЕДЖА́ТИ рідше, ПОПЕРЕ́ДЖУВАТИ рідше, ОБСТАВЛЯ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  7. попереджати — Попереджа́ти, -джа́ю, -джа́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. попереджати — ПОПЕРЕДЖА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОПЕРЕ́ДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Наперед повідомляти кого-небудь про щось.  Словник української мови в 11 томах