Великий тлумачний словник сучасної мови

попихкувати

попи́хкувати

-ую, -уєш, недок.

1》 неперех. Пихкати час від часу.

2》 перех., розм. Курити люльку, цигарку і т. ін., пихкаючи час від часу.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. попихкувати — попи́хкувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. попихкувати — див. звучати; палити  Словник синонімів Вусика
  3. попихкувати — ПОПИ́ХКУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. Пихкати час від часу. Ось і рефулер .. Злегка попихкує рудим димом труба (О. Донченко); Попихкуючи прокуреною люлькою, Петру повагом іде вулицею села (М. Чабанівський); Над неозорими ланами попихкують димки (Я. Гримайло).  Словник української мови у 20 томах
  4. попихкувати — ПОПИ́ХКУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. неперех. Пихкати час від часу. Ось і рефулер.. Злегка попихкує рудим димом труба (Донч., II, 1956, 83); Попихкуючи прокуреною люлькою, Петру повагом іде вулицею села (Чаб., Балкан.  Словник української мови в 11 томах