Великий тлумачний словник сучасної мови

поплямлений

попля́млений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до поплямити.

|| поплямлено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. поплямлений — попля́млений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. поплямлений — ПОПЛЯ́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поплями́ти. Ті взірці [для красного писання] дуже вже дітворою понищені, поплямлені чорнилом (Уляна Кравченко); Герман, весь поплямлений кров'ю, разом з кількома іншими молодими людьми взяли Мендля на плечі і понесли (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  3. поплямлений — попля́млений який має плями; заплямлений (м, ср, ст): Дивився на Гібля, що стояв за поплямленою лядою, й питався себе, чи він дасть на кредит (Нижанківський)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. поплямлений — ПОПЛЯ́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поплями́ти. Ті взірці [для красного писання] дуже вже дітворою понищені, поплямлені чорнилом (У. Кравч., Вибр., 1958, 315); Герман, весь поплямлений кров’ю, разом з кількома іншими молодими людьми взяли Мендля на плечі і понесли (Фр., VIII, 1952, 383).  Словник української мови в 11 томах