Великий тлумачний словник сучасної мови

пополотий

попо́лотий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до пополоти.

|| пополото, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пополотий — попо́лотий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. пополотий — ПОПО́ЛОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пополо́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. пополотий — ПОПО́ЛОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пополо́ти.  Словник української мови в 11 томах