Великий тлумачний словник сучасної мови

пополякати

пополяка́ти

-аю, -аєш, док., перех., розм.

Лякати багато разів, тривалий час; полякати добре.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пополякати — пополяка́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. пополякати — ПОПОЛЯКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, розм. Лякати багато разів, тривалий час; полякати добре. – Моєму поможи Енею, Щоб він з ватагою своєю Щасливо їздив по воді; Уже і так пополякали, Насилу баби одшептали (І. Котляревський).  Словник української мови у 20 томах
  3. пополякати — ПОПОЛЯКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Лякати багато разів, тривалий час; полякати добре. — Моєму поможи Енею, Щоб він з ватагою своєю Щасливо їздив по воді; Уже і так пополякали, Насилу баби одшептали (Котл., І, 1952, 110).  Словник української мови в 11 томах
  4. пополякати — Пополяка́ти, -ка́ю, -єш гл. Напугать сильно. Уже і так пополякали, насилу баби одшептали. Котл. Ен. II. 41.  Словник української мови Грінченка