Великий тлумачний словник сучасної мови

пополювати

пополюва́ти

-юю, -юєш, док., перех. і неперех.

Полювати якийсь час.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пополювати — пополюва́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. пополювати — ПОПОЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., кого, що і без прям. дод. Полювати якийсь час. Мені сказали, що в лісі багацько вальдшнепів, і я на другий день пішов пополювать (О. Стороженко); – А в мене сила лосів, – відгукнувся через стіл Конецпольський.  Словник української мови у 20 томах
  3. пополювати — ПОПОЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех. і неперех. Полювати якийсь час. Мені сказали, що в лісі багацько вальдшнепів, і я на другий день пішов пополювать (Стор., І, 1957, 144); — А в мене сила лосів, — відгукнувся через стіл Конецпольський.  Словник української мови в 11 томах
  4. пополювати — Пополювати, -люю, -єш гл. Поохотиться.  Словник української мови Грінченка