Великий тлумачний словник сучасної мови

попомуштрувати

попомуштрува́ти

-ую, -уєш, док., перех., розм.

Муштрувати тривалий час; помуштрувати добре.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. попомуштрувати — попомуштрува́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. попомуштрувати — ПОПОМУШТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що, розм. Муштрувати тривалий час; помуштрувати добре. – Хай же йде в москалі! Нехай його в службі попомуштрують (Панас Мирний); [Сотник:] Ось я тебе попомуштрую Не так, як в бурсі!.. Помелом! (Т. Шевченко).  Словник української мови у 20 томах
  3. попомуштрувати — ПОПОМУШТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Муштрувати тривалий час; помуштрувати добре. — Хай же йде в москалі! Нехай його в службі попомуштрують (Мирний, II, 1954, 114); [Сотник:] Ось я тебе попомуштрую Не так, як в бурсі!.. Помелом! (Шевч., II, 1963, 196).  Словник української мови в 11 томах
  4. попомуштрувати — Попомуштрува́ти, -ру́ю, -єш гл. 1) Поучить достаточно долго военнымъ пріемамъ. 2) Поучить вообще. Ось я тебе попомуштрую, не так, як в бурсі. Шевч. 501.  Словник української мови Грінченка