Великий тлумачний словник сучасної мови

попоміркувати

попоміркува́ти

-ую, -уєш, док., розм.

Міркувати тривалий час; поміркувати добре.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. попоміркувати — попоміркува́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. попоміркувати — ПОПОМІРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш. док., розм. Міркувати тривалий час; поміркувати добре.  Словник української мови у 20 томах
  3. попоміркувати — ПОПОМІРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш. док., розм. Міркувати тривалий час; поміркувати добре.  Словник української мови в 11 томах