Великий тлумачний словник сучасної мови

попоробити

попороби́ти

-роблю, -робиш; мн. попороблять; док., розм.

Працювати тривалий час.

|| Працювати якийсь час.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. попоробити — попороби́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. попоробити — ПОПОРОБИ́ТИ, роблю́, ро́биш; мн. попоро́блять; док., розм. Працювати тривалий час. Ти ще молода дитина: тобі тільки дев'ятнадцятий пійшов. Ще годів п'ять попороби, тоді й сам порозумнішаєш (Ганна Барвінок); // Працювати якийсь час.  Словник української мови у 20 томах
  3. попоробити — ПОПОРОБИ́ТИ, роблю́, ро́биш; мн. попоро́блять; док., розм. Працювати тривалий час. Ти ще молода дитина: тобі тільки дев’ятнадцятий пійшов. Ще годів п’ять попороби, тоді й сам порозумнішаєш (Барв., Опов.., 1902, 246); // Працювати якийсь час.  Словник української мови в 11 томах
  4. попоробити — Попоробити, -блю, -биш гл. Поработать много, наработаться. Попороби до поту, то й попоїси в охоту. Грин. II. 309.  Словник української мови Грінченка