Великий тлумачний словник сучасної мови

попотіти

попоті́ти

-ію, -ієш, док., розм.

1》 Спітніти (про багатьох).

2》 Потіти якийсь час.

3》 перен., над ким – чим, з ким – чим. Витрачати багато зусиль, виконуючи яку-небудь роботу якийсь час.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. попотіти — попоті́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. попотіти — ПОПОТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. 1. Спітніти (про багатьох). Базікавши, зійшли [Еней з бабою-ягою] на гору, На землю сіли оддихать, І, попотівши саме впору, Тут принялися розглядать, Анхиза щоб не прогуляти (І. Котляревський). 2. Потіти якийсь час.  Словник української мови у 20 томах
  3. попотіти — ПОПОТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. 1. Спітніти (про багатьох). Базікавши, зійшли [Еней з бабою-ягою] на гору, На землю сіли оддихать, І, попотівши саме впору, Тут принялися розглядать, Анхиза щоб не прогуляти (Котл., І, 1952, 152). 2. Потіти якийсь час.  Словник української мови в 11 томах
  4. попотіти — Попотіти, -тіємо, -єте гл. Вспотѣть (о многихъ). Біжучи, попотіли. АД. II. 37.  Словник української мови Грінченка