поправлення

попра́влення

-я, с.

Дія за знач. поправити і стан за знач. поправитися 4).

Значення в інших словниках

1. поправлення — попра́влення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. поправлення — ПОПРА́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. попра́вити¹ і стан за знач. попра́витися 4. Для поправлення свого здоров' я поїхав [Андрій] до одного свого товариша в гори і там пізнав сестру його, Ганю (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
3. поправлення — ПОПРА́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. попра́вити і стан за знач. попра́витися 4. Для поправлення свого здоров’ я поїхав [Андрій] до одного свого товариша в гори і там пізнав сестру його, Ганю (Фр., І, 1955, 293).  Словник української мови в 11 томах