поприставати

попристава́ти

-ає, -аємо, -аєте, док.

1》 Пристати, прилипнути до поверхні чого-небудь (про все чи багато чогось; у багатьох місцях).

2》 перен. Приєднатися, прилучитися до кого-, чого-небудь, стати на чийсь бік (про всіх чи багатьох).

3》 перен., розм. Почати невідступно ходити за ким-небудь, чіплятися з розмовами до когось (про багатьох).

4》 перев. на що, розм. Дати свою згоду на що-небудь, погодитися з чимсь (про всіх чи багатьох).

5》 Тимчасово поселитися, залишитися жити де-небудь (про всіх чи багатьох).

6》 Причалити (про човни, плоти, пароплави тощо).

7》 розм. Дуже сильно втомитися, знесиліти від утоми (про людей, тварин).

Значення в інших словниках

1. поприставати — попристава́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поприставати — ПОПРИСТАВА́ТИ, а́є, аємо́, аєте́, док. 1. Пристати, прилипнути до поверхні чого-небудь (про все або багато чогось; у багатьох місцях).  Словник української мови у 20 томах
3. поприставати — ПОПРИСТАВА́ТИ, а́є, аємо́, аєте́, док. 1. Пристати, прилипнути до поверхні чого-небудь (про все або багато чогось; у багатьох місцях).  Словник української мови в 11 томах
4. поприставати — Поприставати, -таємо́, -єте гл. То-же, что и пристати, но во множествѣ. Тепер до його пристав князь Корецький... поприставали людно й оружно Котлубай, Ілляшевські, Горностаї. К. ЦН. 277. Воли годуй добре, щоб не поприставали. Маркев. 121.  Словник української мови Грінченка