попросторішати

попросторі́шати

-ає.

Док. до просторішати.

|| тільки безос. Стати вільніше де-небудь.

Значення в інших словниках

1. попросторішати — попросторі́шати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. попросторішати — ПОПРОСТОРІ́ШАТИ, ає. Док. до просторі́шати. Вимиті вікна заблищали шибками і пустили в хату цілі снопи сонячного світла, і вся хата розправилася, попросторішала (Григорій Тютюнник); // тільки безос. Стати вільніше де-небудь.  Словник української мови у 20 томах
3. попросторішати — (і (аж, на́че)) світ поши́ршав (роз’ясни́вся, попросто́рішав) кому. Хто-небудь відчув радість, полегкість через приємні події, обставини і т. ін. Я така вбога і безталанна дівчина, .. а він — Боже! Яким поглядом мене охрестив! Мов королівну.  Фразеологічний словник української мови
4. попросторішати — ПОПРОСТОРІ́ШАТИ, ає. Док. до просторі́шати. Вимиті вікна заблищали шибками і пустили в хату цілі снопи сонячного світла, і вся хата розправилася, попросторішала (Тют., Вир, 1964, 264); // тільки безос. Стати вільніше де-небудь.  Словник української мови в 11 томах