Значення в інших словниках
-
попування —
попува́ння іменник середнього роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
попування —
ПОПУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. попува́ти. Попам сільським лиш тільки всього Було із попування того, Що на ту панщину не йшли (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
-
попування —
ПОПУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. попува́ти. Попам сільським лиш тільки всього Було із попування того, Що на ту панщину не йшли (Фр., X, 1954, 278).
Словник української мови в 11 томах
-
попування —
Попува́ння, -ня с. Священствованіе, бытіе попомъ. Сів на попування в Солодьках. Св. Л. 290.
Словник української мови Грінченка