попід

попі́д

прийм., із знах. і оруд. відмінками. Сполучення з прийм. попід виражають: Просторові відношення:

1》 із знах. і оруд. в. Уживається на позначення предмета або місця: а) під низ яких спрямовано дію (знах. в.); б) під низом яких відбувається дія або міститься хто-, що-небудь (оруд. в.).

|| з оруд. в. Уживається на позначення предмета, покриву, шару і т. ін., під сподом або на зворотному боці яких відбувається дія або міститься що-небудь.

|| з оруд. в. Уживається на позначення середовища, в глибині якого відбувається дія або міститься хто-, що-небудь.

2》 з оруд. в. Уживається на позначення особи або предмета, нижче від яких відбувається що-небудь або знаходиться хто-, що-небудь.

3》 із знах. і оруд. в. Уживається на позначення предмета або місця: а) вниз до яких спрямовано дію (знах. в.); б) внизу біля яких відбувається що-небудь або знаходиться хто-, що-небудь (оруд. в.).

4》 із знах. і оруд. в. Уживається при позначенні предмета або місця: а) до яких спрямована дія (знах. в.); б) біля яких відбувається що-небудь або знаходиться хто-, що-небудь (оруд., рідко знах. в.).

|| із знах. і оруд. в. Уживається на позначення предмета або місця: а) вздовж якого рухається хто-, що-небудь, простягається або розташоване щось (знах. і оруд. в.); б) повз, мимо якого рухається хто-, що-небудь (оруд. в.). Обставинні відношення:

5》 із знах. і оруд. в., рідко. Уживається на позначення явища або об'єкта дії: а) в зону дії якого потрапляє або спрямовується хто-, що-небудь (знах. в.); б) в зоні дії якого відбувається що-небудь або міститься хто-, що-небудь (оруд. в.).

6》 із знах. і оруд. в. Уживається на позначення способу виконання якої-небудь дії. Причинові відношення:

7》 із знах. і оруд. в. Уживається на позначення предмета, від дії якого відбувається або утворюється що-небудь. Відношення міри:

8》 із знах. в. Уживається на позначення межі, до якої сягає висота чого-небудь. Об'єктні відношення:

9》 із знах. і оруд. в. Уживається на позначення предмета або місця: а) безпосередньо на які спрямовано дію; б) безпосередньо в яких відбувається дія.

Значення в інших словниках

1. попід — попі́д прийменник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. попід — див. близько; уздовж  Словник синонімів Вусика
3. попід — ПОПІ́Д, прийм., із знах. і оруд. в. Сполучення з прийм. попі́д виражають: Просторові відношення 1. із знах. і оруд. в. Уживається при означенні предмета або місця; // з оруд. в. Уживається при позначенні предмета, покриву, шару і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
4. попід — попід: ◊ попід па́ху → паха  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. попід — Попід, прийм.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. попід — ПОПІ́Д, прийм., із знах. і оруд. відмінками. Сполучення з прийм. попі́д виражають: Просторові відношення 1. із знах. і оруд. в. Уживається при позначенні предмета або місця: а) під низ яких спрямована дія (знах. в.).  Словник української мови в 11 томах
7. попід — Попід пред. 1) Подъ. Попід темним гаєм. Шевч. Попід очі смуги. Св. Л. 103. 2) Вдоль чего. Ото пішов наш шлях попід ліс. Литин. у. Пішов любко попід ниви, попід левадочку. Ой не видко його стану, лише головочку. Гол. IV. 459.  Словник української мови Грінченка