попідмітаний

попідмі́таний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до попідмітати.

|| попідмітано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. попідмітаний — попідмі́таний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. попідмітаний — ПОПІДМІ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до попідміта́ти. Стежки в саду попідмітані; // попідмі́тано, безос. пред. Село чимале. Біля дворів попідмітано, хати побілені (М. Олійник); Всюди попідмітано, прибрано (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. попідмітаний — ПОПІДМІ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до попідміта́ти; // попідмі́тано, безос. присудк. сл. Село чимале. Біля дворів попідмітано, хати побілені (М. Ол., Леся, 1960, 13); Всюди попідмітано, прибрано (Гончар, Зустрічі.., 1950, 42).  Словник української мови в 11 томах