попідмітаний

ПОПІДМІ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до попідміта́ти;

// попідмі́тано, безос. присудк. сл.

Село чимале. Біля дворів попідмітано, хати побілені (М. Ол., Леся, 1960, 13);

Всюди попідмітано, прибрано (Гончар, Зустрічі.., 1950, 42).

Значення в інших словниках

1. попідмітаний — попідмі́таний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. попідмітаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до попідмітати. || попідмітано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попідмітаний — ПОПІДМІ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до попідміта́ти. Стежки в саду попідмітані; // попідмі́тано, безос. пред. Село чимале. Біля дворів попідмітано, хати побілені (М. Олійник); Всюди попідмітано, прибрано (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах