попідмітаний
ПОПІДМІ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до попідміта́ти;
// попідмі́тано, безос. присудк. сл.
Село чимале. Біля дворів попідмітано, хати побілені (М. Ол., Леся, 1960, 13);
Всюди попідмітано, прибрано (Гончар, Зустрічі.., 1950, 42).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попідмітаний — попідмі́таний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- попідмітаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до попідмітати. || попідмітано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попідмітаний — ПОПІДМІ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до попідміта́ти. Стежки в саду попідмітані; // попідмі́тано, безос. пред. Село чимале. Біля дворів попідмітано, хати побілені (М. Олійник); Всюди попідмітано, прибрано (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах