1. Словник української мови у 20 томах

попідмітаний

ПОПІДМІ́ТАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до попідміта́ти.

Стежки в саду попідмітані;

// попідмі́тано, безос. пред.

Село чимале. Біля дворів попідмітано, хати побілені (М. Олійник);

Всюди попідмітано, прибрано (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попідмітаний — попідмі́таний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. попідмітаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до попідмітати. || попідмітано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попідмітаний — ПОПІДМІ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до попідміта́ти; // попідмі́тано, безос. присудк. сл. Село чимале. Біля дворів попідмітано, хати побілені (М. Ол., Леся, 1960, 13); Всюди попідмітано, прибрано (Гончар, Зустрічі.., 1950, 42). Словник української мови в 11 томах