попільник попільни́к -а, ч. Те саме, що попельня. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках попільник — Попільни́к (попельня), -ку́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.) попільник — Попільни́к, -ка́ м. = попельня. Новомоск. у. Словник української мови Грінченка