попільник

попільни́к

-а, ч.

Те саме, що попельня.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попільник — Попільни́к (попельня), -ку́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. попільник — Попільни́к, -ка́ м. = попельня. Новомоск. у. Словник української мови Грінченка