попільник

Попільни́к, -ка́

м. = попельня. Новомоск. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попільник — -а, ч. Те саме, що попельня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. попільник — Попільни́к (попельня), -ку́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)