попільниця
Попільниця, -ці
ж. Капустная тля. ХС. III. 50. см. попелюха, попільнуха.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попільниця — попільни́ця 1 іменник жіночого роду попільничка попільни́ця 2 іменник жіночого роду, істота попелиця діал. Орфографічний словник української мови
- попільниця — I -і, ж. Те саме, що попільничка. II -і, ж., діал. Попелиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попільниця — ПОПІЛЬНИ́ЦЯ¹, і, ж. Те саме, що попільни́чка. ПОПІЛЬНИ́ЦЯ², і, ж., діал. Попелиця. Словник української мови у 20 томах
- попільниця — Попільни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- попільниця — ПОПІЛЬНИ́ЦЯ¹, і, ж. Те саме, що попільни́чка. ПОПІЛЬНИ́ЦЯ², і, ж., діал. Попелиця. Словник української мови в 11 томах