1. Словник української мови Грінченка

попелюха

Попелю́ха, -хи

ж.

1) Хохлатый жаворонокъ, Alauda rustica.

2) Тля травяная. Рк. Левиц.

2) = попелюх 2. Вх. Пч. II. 6.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попелюха — попелю́ха 1 іменник жіночого роду хвороба рослин попелю́ха 2 іменник жіночого роду, істота жайворонок Орфографічний словник української мови
  2. попелюха — I -и, ж. Небезпечна хвороба рослин, збудником якої є грибок. II -и, ж. Один із видів жайворонка; жайворонок чубатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попелюха — ПОПЕЛЮ́ХА¹, и, ж. Небезпечна хвороба рослин, збудником якої є грибок. Попелюха спричинюється грибами .. Вона характеризується появою на листі дуба та інших листяних порід білого борошнистого нальоту (з наук.-попул. літ.); Грибки попелюхи дуже поширені. Словник української мови у 20 томах
  4. попелюха — ПОПЕЛЮ́ХА (грибкове захворювання рослин), ОЇ́ДІУМ. Словник синонімів української мови
  5. попелюха — ПОПЕЛЮ́ХА¹, и, ж. Небезпечна хвороба рослин, збудником якої є грибок. Попелюха спричинюється грибами.. Вона характеризується появою на листі дуба та інших листяних порід білого борошнистого нальоту (Лісівн.і полезах. лісорозв. Словник української мови в 11 томах