попелюха
попелю́ха
I -и, ж.
Небезпечна хвороба рослин, збудником якої є грибок.
II -и, ж.
Один із видів жайворонка; жайворонок чубатий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попелюха — попелю́ха 1 іменник жіночого роду хвороба рослин попелю́ха 2 іменник жіночого роду, істота жайворонок Орфографічний словник української мови
- попелюха — ПОПЕЛЮ́ХА¹, и, ж. Небезпечна хвороба рослин, збудником якої є грибок. Попелюха спричинюється грибами .. Вона характеризується появою на листі дуба та інших листяних порід білого борошнистого нальоту (з наук.-попул. літ.); Грибки попелюхи дуже поширені. Словник української мови у 20 томах
- попелюха — ПОПЕЛЮ́ХА (грибкове захворювання рослин), ОЇ́ДІУМ. Словник синонімів української мови
- попелюха — ПОПЕЛЮ́ХА¹, и, ж. Небезпечна хвороба рослин, збудником якої є грибок. Попелюха спричинюється грибами.. Вона характеризується появою на листі дуба та інших листяних порід білого борошнистого нальоту (Лісівн.і полезах. лісорозв. Словник української мови в 11 томах
- попелюха — Попелю́ха, -хи ж. 1) Хохлатый жаворонокъ, Alauda rustica. 2) Тля травяная. Рк. Левиц. 2) = попелюх 2. Вх. Пч. II. 6. Словник української мови Грінченка