попелюшка
попелю́шка
I -и, ж.
Казковий персонаж доброї, слухняної нерідної дочки, яка виконує всю чорну роботу і не користується ніякими правами члена сім'ї.
II -и, ж.
Зменш.-пестл. до попелюха II.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попелюшка — попелю́шка 1 іменник жіночого роду, істота казковий персонаж попелю́шка 2 іменник жіночого роду, істота жайворонок Орфографічний словник української мови
- попелюшка — ПОПЕЛЮ́ШКА¹, и, ж. Казковий персонаж доброї, слухняної нерідної дочки, яка виконує всю чорну роботу і не користується ніякими правами члена сім'ї. Словник української мови у 20 томах
- попелюшка — ПОПЕЛЮ́ШКА¹, и, ж. Казковий персонаж доброї, слухняної нерідної дочки, яка виконує всю чорну роботу і не користується ніякими правами члена сім’ї. Словник української мови в 11 томах