1. Словник української мови в 11 томах

попелюха

ПОПЕЛЮ́ХА¹, и, ж. Небезпечна хвороба рослин, збудником якої є грибок.

Попелюха спричинюється грибами.. Вона характеризується появою на листі дуба та інших листяних порід білого борошнистого нальоту (Лісівн.і полезах. лісорозв., 1956, 143);

Грибки попелюхи дуже поширені. Вони паразитують як на дикоростучих, так і на культурних злаках (Профіл. захвор.., 1955, 192).

ПОПЕЛЮ́ХА², и, ж. Один із видів жайворонка; жайворонок чубатий.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попелюха — попелю́ха 1 іменник жіночого роду хвороба рослин попелю́ха 2 іменник жіночого роду, істота жайворонок Орфографічний словник української мови
  2. попелюха — I -и, ж. Небезпечна хвороба рослин, збудником якої є грибок. II -и, ж. Один із видів жайворонка; жайворонок чубатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попелюха — ПОПЕЛЮ́ХА¹, и, ж. Небезпечна хвороба рослин, збудником якої є грибок. Попелюха спричинюється грибами .. Вона характеризується появою на листі дуба та інших листяних порід білого борошнистого нальоту (з наук.-попул. літ.); Грибки попелюхи дуже поширені. Словник української мови у 20 томах
  4. попелюха — ПОПЕЛЮ́ХА (грибкове захворювання рослин), ОЇ́ДІУМ. Словник синонімів української мови
  5. попелюха — Попелю́ха, -хи ж. 1) Хохлатый жаворонокъ, Alauda rustica. 2) Тля травяная. Рк. Левиц. 2) = попелюх 2. Вх. Пч. II. 6. Словник української мови Грінченка