1. Орфографічний словник української мови

попелюха

попелю́ха 1

іменник жіночого роду

хвороба рослин

попелю́ха 2

іменник жіночого роду, істота

жайворонок

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попелюха — I -и, ж. Небезпечна хвороба рослин, збудником якої є грибок. II -и, ж. Один із видів жайворонка; жайворонок чубатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. попелюха — ПОПЕЛЮ́ХА¹, и, ж. Небезпечна хвороба рослин, збудником якої є грибок. Попелюха спричинюється грибами .. Вона характеризується появою на листі дуба та інших листяних порід білого борошнистого нальоту (з наук.-попул. літ.); Грибки попелюхи дуже поширені. Словник української мови у 20 томах
  3. попелюха — ПОПЕЛЮ́ХА (грибкове захворювання рослин), ОЇ́ДІУМ. Словник синонімів української мови
  4. попелюха — ПОПЕЛЮ́ХА¹, и, ж. Небезпечна хвороба рослин, збудником якої є грибок. Попелюха спричинюється грибами.. Вона характеризується появою на листі дуба та інших листяних порід білого борошнистого нальоту (Лісівн.і полезах. лісорозв. Словник української мови в 11 томах
  5. попелюха — Попелю́ха, -хи ж. 1) Хохлатый жаворонокъ, Alauda rustica. 2) Тля травяная. Рк. Левиц. 2) = попелюх 2. Вх. Пч. II. 6. Словник української мови Грінченка