попелюх
Попелюх, -ха
м.
1) Сказочный герой, получившій свое имя отъ того, что въ молодости сидѣлъ въ золѣ, а затѣмъ совершившій рядъ подвиговъ и сдѣлавшійся царемъ. Звали го попелюхом, бо все у попелі сидів. Драг. 262.
2) Животн. Myoxus glis. Вх. Пч. II. 6.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me