попільник

Попільни́к (попельня), -ку́; -ники́, -кі́в

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попільник — -а, ч. Те саме, що попельня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. попільник — Попільни́к, -ка́ м. = попельня. Новомоск. у. Словник української мови Грінченка