поривчастий

пори́вчастий

-а, -е.

1》 Нерівномірний, з періодичним різким збільшенням сили й швидкості (про вітер); поривний.

|| Який раптово посилюється, а тоді уривається, припиняється й виникає знов; уриваний, нерівний (про звуки, дихання і т. ін.).

|| Дуже швидкий, стрімкий, навальний (про рух, процес і т. ін.).

2》 Різкий, рвучкий (про рух, жест і т. ін.).

3》 перен. Схильний до захоплення, до бурхливого вияву своїх почуттів (про вдачу людини).

Значення в інших словниках

1. поривчастий — (схильний до бурхливого вияву почуттів) проривний, поривистий, книжн. експансивний, імпульсивний.  Словник синонімів Полюги
2. поривчастий — пори́вчастий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. поривчастий — див. жвавий  Словник синонімів Вусика
4. поривчастий — Бурхливий, збуревний, навальний, надхнений, запальний, захопний, захопливий  Словник чужослів Павло Штепа
5. поривчастий — ПОРИ́ВЧАСТИЙ, а, е. 1. Нерівномірний, з періодичним різким збільшенням сили й швидкості (про вітер); поривний. Налітав поривчастий вітер, за вікнами гойдалися й шуміли дерева (А.  Словник української мови у 20 томах
6. поривчастий — ЗАПАЛЬНИ́Й (який бурхливо реагує на все, легко збуджується, роздратовується), ГАРЯ́ЧИЙ, ПАЛКИ́Й, ПОРИ́ВНИЙ, ПОРИ́ВЧАСТИЙ, ШПАРКИ́Й, АЗА́РТНИЙ, ІМПУЛЬСИ́ВНИЙ, ЕКСПАНСИ́ВНИЙ, ГАРЯЧКОВИ́ТИЙ (ГАРЯЧКУВА́ТИЙ) розм., ЗАГО́НИСТИЙ розм., ПАЛЮ́ЧИЙ розм.  Словник синонімів української мови
7. поривчастий — ПОРИ́ВЧАСТИЙ, а, е. 1. Нерівномірний, з періодичним різким збільшенням сили й швидкості (про вітер); поривний. Налітав поривчастий вітер, за вікнами гойдалися й шуміли дерева (Шиян, Гроза..  Словник української мови в 11 томах