поривчастий

(схильний до бурхливого вияву почуттів) проривний, поривистий, книжн. експансивний, імпульсивний.

Значення в інших словниках

1. поривчастий — пори́вчастий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. поривчастий — див. жвавий  Словник синонімів Вусика
3. поривчастий — -а, -е. 1》 Нерівномірний, з періодичним різким збільшенням сили й швидкості (про вітер); поривний. || Який раптово посилюється, а тоді уривається, припиняється й виникає знов; уриваний, нерівний (про звуки, дихання і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. поривчастий — Бурхливий, збуревний, навальний, надхнений, запальний, захопний, захопливий  Словник чужослів Павло Штепа
5. поривчастий — ПОРИ́ВЧАСТИЙ, а, е. 1. Нерівномірний, з періодичним різким збільшенням сили й швидкості (про вітер); поривний. Налітав поривчастий вітер, за вікнами гойдалися й шуміли дерева (А.  Словник української мови у 20 томах
6. поривчастий — ЗАПАЛЬНИ́Й (який бурхливо реагує на все, легко збуджується, роздратовується), ГАРЯ́ЧИЙ, ПАЛКИ́Й, ПОРИ́ВНИЙ, ПОРИ́ВЧАСТИЙ, ШПАРКИ́Й, АЗА́РТНИЙ, ІМПУЛЬСИ́ВНИЙ, ЕКСПАНСИ́ВНИЙ, ГАРЯЧКОВИ́ТИЙ (ГАРЯЧКУВА́ТИЙ) розм., ЗАГО́НИСТИЙ розм., ПАЛЮ́ЧИЙ розм.  Словник синонімів української мови
7. поривчастий — ПОРИ́ВЧАСТИЙ, а, е. 1. Нерівномірний, з періодичним різким збільшенням сили й швидкості (про вітер); поривний. Налітав поривчастий вітер, за вікнами гойдалися й шуміли дерева (Шиян, Гроза..  Словник української мови в 11 томах