породистий —
-а, -е. 1》 Який має яскраво виражені ознаки доброї породи (у 1 знач.); чистокровний (про тварин). || Який є ознакою доброї породи, який свідчить про належність до цінної породи. 2》 перен., ірон.
Великий тлумачний словник сучасної мови
породистий —
ПОРО́ДИСТИЙ, а, е. 1. Який має яскраво виражені ознаки доброї породи (у 1 знач.); чистокровний (про тварин). А корови ж у нас добрячі, породисті (Є. Кравченко); – Я так гадаю, що наш Гнідко не звичайний кінь. Він обов'язково породистий.
Словник української мови у 20 томах
породистий —
ПОРО́ДИСТИЙ (про тварин — який має яскраво виражені ознаки доброї породи), ЧИСТОКРО́ВНИЙ, КРО́ВНИЙ рідше, ЧИСТОПОРІ́ДНИЙ (ЧИСТОПОРОДНИЙ), ЧИСТОПЛЕМІННИЙ, ПОРІ́ДНИЙ (ПОРО́ДНИЙ) с.-г. Дівчата й молодиці корів доїли. А корови ж у нас добрячі, породисті (Є.
Словник синонімів української мови
породистий —
ПОРО́ДИСТИЙ, а, е. 1. Який має яскраво виражені ознаки доброї породи (у 1 знач.); чистокровний (про тварин). А корови ж у нас добрячі, породисті (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 131); — Я так гадаю, що наш Гнідко не звичайний кінь. Він обов’язково породистий.
Словник української мови в 11 томах