поринулий

пори́нулий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до поринути 3).

Значення в інших словниках

1. поринулий — пори́ну́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. поринулий — ПОРИ́НУ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до пори́ну́ти 3. (1) Пори́ну́лий у те́мряву – темний, неосвітлений. На сцені умовне і водночас ілюзорне середовище – сірі сукна у нерівномірних зборках. В поринулій у темряву драпіровці вгадується глухий ліс (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. поринулий — ПОРИ́НУ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до пори́ну́ти 3. ◊ Пори́ну́лий у те́мряву — темний, неосвітлений. На сцені умовне і водночас ілюзорне середовище — сірі сукна у нерівномірних зборках. В поринулій у темряву драпіровці вгадується глухий ліс (Мист., 5, 1968, 17).  Словник української мови в 11 томах