поринулий
пори́нулий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до поринути 3).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поринулий — пори́ну́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- поринулий — ПОРИ́НУ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до пори́ну́ти 3. (1) Пори́ну́лий у те́мряву – темний, неосвітлений. На сцені умовне і водночас ілюзорне середовище – сірі сукна у нерівномірних зборках. В поринулій у темряву драпіровці вгадується глухий ліс (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- поринулий — ПОРИ́НУ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до пори́ну́ти 3. ◊ Пори́ну́лий у те́мряву — темний, неосвітлений. На сцені умовне і водночас ілюзорне середовище — сірі сукна у нерівномірних зборках. В поринулій у темряву драпіровці вгадується глухий ліс (Мист., 5, 1968, 17). Словник української мови в 11 томах