1. Словник української мови у 20 томах

поринулий

ПОРИ́НУ́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до пори́ну́ти 3.

(1) Пори́ну́лий у те́мряву – темний, неосвітлений.

На сцені умовне і водночас ілюзорне середовище – сірі сукна у нерівномірних зборках. В поринулій у темряву драпіровці вгадується глухий ліс (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поринулий — пори́ну́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. поринулий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до поринути 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поринулий — ПОРИ́НУ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до пори́ну́ти 3. ◊ Пори́ну́лий у те́мряву — темний, неосвітлений. На сцені умовне і водночас ілюзорне середовище — сірі сукна у нерівномірних зборках. В поринулій у темряву драпіровці вгадується глухий ліс (Мист., 5, 1968, 17). Словник української мови в 11 томах