порожнява

поро́жнява

-и, ж.

1》 Порожній, нічим не заповнений простір; порожнє місце.

|| Відсутність людей; малолюдність чи безлюддя.

|| перен. Стан душевної спустошеності (від горя, втоми і т. ін.).

2》 перен. Брак глибокого змісту; поверховість.

|| Про те, що не має ніякого сенсу, значення.

Значення в інших словниках

1. порожнява — поро́жнява іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. порожнява — ПОРО́ЖНЯВА, и, ж. 1. Порожній, нічим не заповнений простір; порожнє місце. Вона блукала по темних, ледве освічених свічкою хатах, .. а кроки її гучно лунали в околишній порожняві (М.  Словник української мови у 20 томах
3. порожнява — ПОРОЖНЕ́ЧА (порожній, нічим не заповнений простір; порожнє місце всередині чого-небудь), ПОРОЖНИ́НА, ПОРОЖНЯВА, ВА́КУУМ, ПОРОЖНЯ́ розм.; ПУСТОТА́ спец. (всередині чого-небудь суцільного). Ще раз передивися торбу, небоженьку.  Словник синонімів української мови
4. порожнява — ПОРО́ЖНЯВА, и, ж. 1. Порожній, нічим не заповнений простір; порожнє місце. Вона блукала по темних, ледве освічених свічкою хатах,.. а кроки її гучно лунали в околишній порожняві (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
5. порожнява — Порожнява, -ви ж. Пустота. І в серці порожняву почуєш. К. ПС. 50.  Словник української мови Грінченка