порожня

порожня́

-і, ж., розм.

Те саме, що порожнява.

На порожню діал. — без вантажу; марно, даремно.

Ходити в порожні діал. — не бути вагітною.

Значення в інших словниках

1. порожня — порожня́ іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. порожня — ПОРОЖНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що поро́жнява. Що є простори пустельні – порожня, як ми називаєм, – В тому немає матерії; що ж є матерія, в тому Марно шукати порожняви (М. Зеров); // діал. Поле, лука, що пустує.  Словник української мови у 20 томах
3. порожня — ПОРОЖНЕ́ЧА (порожній, нічим не заповнений простір; порожнє місце всередині чого-небудь), ПОРОЖНИ́НА, ПОРОЖНЯВА, ВА́КУУМ, ПОРОЖНЯ́ розм.; ПУСТОТА́ спец. (всередині чого-небудь суцільного). Ще раз передивися торбу, небоженьку.  Словник синонімів української мови
4. порожня — ПОРОЖНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що поро́жнява. Що є простори пустельні — порожня, як ми називаєм, — В тому немає матерії; що ж є матерія, в тому Марно шукати порожняви (Зеров, Вибр., 1966, 138); // діал. Поле, лука, що пустує.  Словник української мови в 11 томах
5. порожня — Порожня, -ні ж. Пустота, пустое мѣсто; мѣсто незасѣянное и непокрытое травой. Коли б у хлібові або на сіножаті, а то у порожні піймав та й штраф. Н. Вол. у. в порожні. Съ пустыми руками, безъ груза, порожнемъ.  Словник української мови Грінченка