порожня

ПОРОЖНЕ́ЧА (порожній, нічим не заповнений простір; порожнє місце всередині чого-небудь), ПОРОЖНИ́НА, ПОРОЖНЯВА, ВА́КУУМ, ПОРОЖНЯ́ розм.; ПУСТОТА́ спец. (всередині чого-небудь суцільного). Ще раз передивися торбу, небоженьку. І ти починаєш порпатися в її порожнечі, ..залазити рукою в усі відділи, підвідділи, секції, кишені (Ю. Андрухович); Прислухавшись, показав (Сашко) рукою на біломуру дзвіницю з чорними порожнинами вікон (Л. Юхвід); З неба сіялась густа мжичка, і вони поховалися під дашок клуні. В її порожняві посвистував вітер (Н. Рибак); — Ціолковський ..пише про таких ефірних істот, котрі живляться лише світлом... живуть навіть у вакуумі... (О. Бердник); Ці частини обидві — тіла і порожня — мають одмінну і навіть цілком протилежну природу (переклад М. Зерова); Про Борщівські печери пишуться дисертації, їх згадують серед найбільших карстових пустот на земній кулі (з газети).

Значення в інших словниках

1. порожня — порожня́ іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. порожня — -і, ж., розм. Те саме, що порожнява. На порожню діал. — без вантажу; марно, даремно. Ходити в порожні діал. — не бути вагітною.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порожня — ПОРОЖНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що поро́жнява. Що є простори пустельні – порожня, як ми називаєм, – В тому немає матерії; що ж є матерія, в тому Марно шукати порожняви (М. Зеров); // діал. Поле, лука, що пустує.  Словник української мови у 20 томах
4. порожня — ПОРОЖНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що поро́жнява. Що є простори пустельні — порожня, як ми називаєм, — В тому немає матерії; що ж є матерія, в тому Марно шукати порожняви (Зеров, Вибр., 1966, 138); // діал. Поле, лука, що пустує.  Словник української мови в 11 томах
5. порожня — Порожня, -ні ж. Пустота, пустое мѣсто; мѣсто незасѣянное и непокрытое травой. Коли б у хлібові або на сіножаті, а то у порожні піймав та й штраф. Н. Вол. у. в порожні. Съ пустыми руками, безъ груза, порожнемъ.  Словник української мови Грінченка