порозвішуваний

порозві́шуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до порозвішувати 1).

|| порозвішувано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. порозвішуваний — порозві́шуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. порозвішуваний — ПОРОЗВІ́ШУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до порозві́шувати 1. Наокруги ґанку горіли каганці і розмальовані ліхтарі, скрізь порозвішувані на деревах (О.  Словник української мови у 20 томах
3. порозвішуваний — ПОРОЗВІ́ШУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до порозві́шувати 1. Наокруги ганку горіли каганці і розмальовані ліхтарі, скрізь порозвішувані на деревах (Стор.  Словник української мови в 11 томах