порозвішуваний
порозві́шуваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до порозвішувати 1).
|| порозвішувано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порозвішуваний — порозві́шуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- порозвішуваний — ПОРОЗВІ́ШУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до порозві́шувати 1. Наокруги ґанку горіли каганці і розмальовані ліхтарі, скрізь порозвішувані на деревах (О. Словник української мови у 20 томах
- порозвішуваний — ПОРОЗВІ́ШУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до порозві́шувати 1. Наокруги ганку горіли каганці і розмальовані ліхтарі, скрізь порозвішувані на деревах (Стор. Словник української мови в 11 томах