порозвішуваний

порозві́шуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до порозвішувати 1).

|| порозвішувано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порозвішуваний — порозві́шуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. порозвішуваний — ПОРОЗВІ́ШУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до порозві́шувати 1. Наокруги ґанку горіли каганці і розмальовані ліхтарі, скрізь порозвішувані на деревах (О. Словник української мови у 20 томах
  3. порозвішуваний — ПОРОЗВІ́ШУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до порозві́шувати 1. Наокруги ганку горіли каганці і розмальовані ліхтарі, скрізь порозвішувані на деревах (Стор. Словник української мови в 11 томах